Загартувальні процедури – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.

У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. До повсякденних належать: відповідний температурний режим, застосування широкої аерації, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла.

Спеціальні загартувальні процедури – повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм.

Проводяться й інші загартувальні (ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні лікувально-профілактичні процедури (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей.

Загартовуючи процедури. Їх значення.

   За гартувальні процедури доповнюють і підвищують ефективність усіх форм роботи з фізичного виховання.

  Для масового використання в режимі дня різних вікових груп рекомендовано традиційне загартування: - повітрям (повітряні ванни, прогулянки, сон на свіжому повітрі); - водою  (місцеві й загальні контрастні обтирання та обливання, умивання, купання); - сонцем (сонячні ванни), відповідно до розроблених принципів, норм та методик.

  Нетрадиційні за гартувальні процедури, в т ому числі інтенсивне загартування (ходіння босоніж, обтирання снігом, обливання холодною водою, сауна) та спеціальні лікувально-профілактичні заходи (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури та ін.) вводяться до загальної системи роботи за призначенням лікаря та за згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я й самопочування дітей.

 У дитячому садку проводяться спеціальні загартовувальні про­цедури: водні, повітряні, сонячні ванни. Ефективність їхнього впли­ву на організм зростає, якщо вони поєднуються з фізичними впра­вами.

  Загартовування має бути систематичним, тривати увесь рік, причому треба поступово знижувати температуру повітря і води, збільшуючи одночасно тривалість процедур. Вплив їх найефектив­ніший тоді, коли вони застосовуються у комплексі. У всіх цих пи­таннях вирішальна роль належить лікареві. Діючи пліч-о-пліч з педагогом, він призначає і дозує загартовувальні процедури для кожної дитини зокрема.

Методика їх проведення. 

В садочки без відповідних записів у медичній картці про проходження планових щеплень не беруть.

Порядок прийняття до дошкільного навчального закладу регулюється відповідними нормативно-правовими документами. Зокрема, ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних захворювань » визначає, що прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом.  Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичне щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні захворювання або бактеріоносіями. Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

На сьогоднішній день єдиним надійним захисником від інфекційних захворювань є вакцинація.

У своїй роботі медичні працівники при проведенні щеплень керуються наказом МОЗУ № 595 від 16.09.2011р.,, Про порядок проведень профілактичних щеплень в Україні…’’А також Законом України ,, Про захист населення від інфекційних хвороб’’ №1646-III від 05.06.2011р. ст.15, що забороняє прийом не щеплених дітей в дошкільний заклад.

Профілактичні  щеплення проводяться з метою створення у дитини імунітету проти інфекційних захворювань.

В Україні проводяться щеплення проти 10 інфекцій  : дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, туберкульозу, вірусного гепатиту,,В”, кору,  епідемічного паротиту , краснухи,  гемофільної  інфекції. Всі вакцини, які застосовуються- сертифіковані.

Щеплення дітей – відповідальне завдання медичних працівників закладу та батьків.  Для того , щоб не було загрози масовості інфекційного захворювання у дошкільному закладі необхідно проводити  профілактичні щеплення і відсоток щеплених дітей має сягати 95 % . При нижчому показнику  ймовірне  поширення інфекції  . Щеплення в дошкільному закладі можливе лише в разі висновку лікаря, що дитина здорова , та за інформаційною згодою  батьків .  Часто батьки хвилюються  чи насправді  потрібно та безпечно вакцинувати  їхню дитину .  Та відмова від щеплення  –  це загроза для здоров’я  і життя самої  дитини та її оточуючих.

На сьогоднішній   день  в Україні  набуває поширення епідемія  туберкульозу.  Це серйозна хвороба,  яка не минає  ні бідних ,  ні  багатих ,  ні дорослих ,  ні дітей.  Тому для своєчасного  виявлення хворих  і  інфікованих  на  туберкульоз  дітей  використовують  туберкулінову  пробу  Манту.

Відмова від щеплень може призвести  до  невиліковних захворювань  і навіть  смерті (поліомієліт, дифтерія , правець ) ,  та ускладнень  ( кір,  краснуха, епідемічний паратит ) .  Тому спільна робота медичних сестер і лікаря педіатра  дошкільного закладу  та батьків  спрямована на збереження  життя та здоров’я  дітей.

Отже ,  здоров’я  –  найцінніше , що є в кожної  людини , а тим більше здоров’я  дитини для батьків .

10 способів заспокоїти дитину

1. Пограйте разом, обійміть, візьміть на руки. Гра для дитини — спосіб прожити тривожні події. Поспостерігайте за тим, як вона грає
2. Не дивіться новини при дитині, а тим паче з нею. На запитання відповідайте чесно, але без подробиць. Говоріть про власні почуття та емоції. Повторюйте, що ви поруч та турбуєтеся про неї
3. Забудьте про неконкретні фрази, наприклад, що все буде добре. Дитина їх не зрозуміє, але відчує вашу невпевненість. Ліпше відволічіть її грою чи розмовою. Розкажіть про сучасних супергероїв — військових, медичних працівників, волонтерів, рятувальників, працівників комунальних служб

4. Дозвольте взяти улюблену іграшку, найкраще — м’яку, пухнасту, приємну на дотик. Вона нагадуватиме про дім, створюватиме відчуття безпеки та стабільності. Запропонуйте потурбуватися про іграшку, обійняти її. Якщо дитина її загубить, не сваріть, посумуйте разом та запропонуйте обрати нову.
5. Відрегулюйте режим дня, сформуйте приємні ритуали. Наприклад, щовечора читати на ніч казку або співати колискову, щоранку робити руханку
6. Навчіть конструктивно знімати стрес. Наприклад, рвати чи м’яти папір, бити подушку, грати з водою чи піском. Відведіть у закрите приміщення і покричіть разом
7. Увімкніть ритмічну музику, потанцюйте під неї разом із дитиною, потупайте ногами та поплескайте в долоні. Вивчіть разом вірш чи пісню
8. Запропонуйте надути уявну повітряну кульку, подути на пір’їнку чи на вас, якщо помітили в дитини прискорене чи поверхневе дихання.
9. Дайте папір та інструменти для малювання. Попросіть намалювати, що відбувається вдома, створити листівку для військових або пофантазувати, яким буде світ після війни. За можливості разом віддайте малюнок волонтерам.
10. Зберігайте спокій. Дитина тривожиться, коли тривожитеся ви. Тому за можливості залучіть її до ігор з іншими дітьми.

→Як допомогти за ураження фосфорними  боєприпасами
Як допомогти за позиційного стискання м’яких тканин←
Як допомогти за опіку