Загартувальні процедури – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.

У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. До повсякденних належать: відповідний температурний режим, застосування широкої аерації, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла.

Спеціальні загартувальні процедури – повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм.

Проводяться й інші загартувальні (ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні лікувально-профілактичні процедури (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей.

Загартовуючи процедури. Їх значення.

   За гартувальні процедури доповнюють і підвищують ефективність усіх форм роботи з фізичного виховання.

  Для масового використання в режимі дня різних вікових груп рекомендовано традиційне загартування: - повітрям (повітряні ванни, прогулянки, сон на свіжому повітрі); - водою  (місцеві й загальні контрастні обтирання та обливання, умивання, купання); - сонцем (сонячні ванни), відповідно до розроблених принципів, норм та методик.

  Нетрадиційні за гартувальні процедури, в т ому числі інтенсивне загартування (ходіння босоніж, обтирання снігом, обливання холодною водою, сауна) та спеціальні лікувально-профілактичні заходи (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури та ін.) вводяться до загальної системи роботи за призначенням лікаря та за згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я й самопочування дітей.

 У дитячому садку проводяться спеціальні загартовувальні про­цедури: водні, повітряні, сонячні ванни. Ефективність їхнього впли­ву на організм зростає, якщо вони поєднуються з фізичними впра­вами.

  Загартовування має бути систематичним, тривати увесь рік, причому треба поступово знижувати температуру повітря і води, збільшуючи одночасно тривалість процедур. Вплив їх найефектив­ніший тоді, коли вони застосовуються у комплексі. У всіх цих пи­таннях вирішальна роль належить лікареві. Діючи пліч-о-пліч з педагогом, він призначає і дозує загартовувальні процедури для кожної дитини зокрема.

Методика їх проведення. 

  Щоб правильно проводити загартовувальні процедури, вихова­телеві треба зрозуміти механізм загартовування і роль фізичних вправ у цьому процесі. Передусім важливо пам'ятати, що гаряча вода, пара, тепле повітря, сонячні промені, масаж і фізичні вправи розширюють, а холодна вода, сніг, морозне повітря звужують су­дини.

  Водні процедури (обтирання, обливання, душ, купання) орга­нізовуються після ранкової гімнастики. Це доцільно тому, що під час виконання фізичних вправ збільшується приплив крові до м'я­зів і шкіри, внаслідок чого судини розширюються. Прохолодна во­да викликає звуження їх. Щоб вони знову розширилися, треба зро­бити фізичні вправи, або енергійно розтертися рушником, або за­стосувати   різні   способи   масажу.

  Загартовування водою починають з елементарних процедур – умивання  обличчя, обмивання шиї та верхньої частини грудей, рук до ліктів.

  Обтирання —процедура, що сильніше діє на організм. Рука­вичкою, змоченою у воді (температура 32—22°), спочатку обтира­ють кінцівки, потім груди, живіт, спину. Після цього енергійно роз­тираються сухим рушником. Можна використати і різні способи масажу.

  Обливання — ще сильніша процедура, тому температура води має бути на 2—3° вища, ніж під час обтирання. Обливатися можна з лійки, глечика або замінити їх душем. Приймаючи душ, корисно робити вправи, пов'язані з розтиранням тіла. Тривалість прийман­ня холодного душу не має перевищувати 40 с

  Після холодного душу для розширення судин корисно прийняти гарячий (контрастний) душ, а потім розтертися рушником до по­червоніння шкіри. В результаті виникає приємний, бадьорий стан.

  Температура гювітря у приміщенні, де проводяться водні про­цедури, має бути Не нижчою за +20, + 18°. Враховуючи збуджу­вальну дію водних процедур, їх треба проводити після сну.

  Обливання ніг. Облипання стоп і голінок холодною водою при­значається після денного сну або увечері, у поєднанні з гігієнічною процедурою миття ніг.

 Ця проста водна процедура дає великий ефект як з погляду загартовування організму, так і в розумінні профілактики захво­рювань верхніх дихальних шляхів.

  При обливанні ніг підвищується тонус судин­ної системи, збільшується частота пульсу, легенева вентиляція та газообмін, але лише в тому разі, коли температура шкіри стоп ви­ща від температури води на кілька градусів. Ось чому перед обли­ванням треба підвищити температуру ніг за допомогою фізичних вправ (поперемінне піднімання п'яток, не відриваючи носків від підлоги; перекочування з п'ятки на носок; ходьба, біг, стрибки на місці, присідання). Після обливання треба розтерти ноги рушни­ком і знову зробити названі вище вправи. Для обливання ніг за­стосовують воду, температура якої +28, +16°.

  Купання у середній смузі починають при температурі води не нижчій за +22° і навколишнього повітря +24, +26°. Трива­лість купання з віком збільшується від 1 до 7 хв. Не можна купа­тися натщесерце або раніше ніж через 1,5 год після їди.

  Треба стежити, щоб діти із спітнілим та охолодженим тілом не входили у воду. Спочатку рекомендується зробити кілька рухів на суші, а потім, зайшовши у воду, виконувати підготовчі вправи до плавання, гри з м'ячем і з гумовими надувними предметами. Важливо стежити за дозуванням і не допускати появи у дітей оз­нобу.

  Після купання треба витертися рушником і зробити фізичні вправи.

  Повітряні ванни. Влітку діти протягом майже всього дня пере­бувають на відкритому повітрі у полегшеному одязі (трусах, літ­ньому взутті, часто босоніж)  і, отже, приймають повітряні ванни. 

  У холодний час загартовування дитячого організму відбувається під час фізкультурних занять і ранкової гімнастики, завдяки по­легшеному одягу. Крім того, спеціально організуються повітряні ванни, які проводяться після денного сну. Температура приміщен­ня поступово знижується до +14°, а тривалість повітряної ванни збільшується від 5 до 12 хв.

  Доцільно поєднувати повітряні ванни з фізичними вправами. Поліпшуючи кровообіг, вони підсилюють вплив прохолодного по­вітря на удосконалення терморегулюючих механізмів. Під час по­вітряних ванн можна проводити добре засвоєні вправи, які одно­часно виконують усі (ходьба у швидкому темпі, що чергується з бігом у середньому темпі; загальнорозвиткові вправи; ходьба з різ­ними рухами рук —вгору, до плечей, у сторони; стрибки на одній та двох ногах з просуванням у різних напрямках).

  Сонячні ванни. Вони завжди поєднуються з повітряними ван­нами, тому особливо сприятливо впливають на організм. Благо­творний вплив сонця пов'язаний з дією ультрафіолетового промін­ня, із загартовуючими властивостями повітря (температура, воло­гість і швидкість руху).

  Сонячні ванни проводяться з дітьми щодня у ранішні часи— у середній смузі між 10—12 годинами. Тривалість їх збільшується поступово від 4 до 30хв (додавати по 1—2 хв щодня).

 Сонячні ванни корисно приймати під час виконання фізичних вправ. Щоб діти не перегрівались, вправи підбирають помірної Ін­тенсивності (ігри з м'ячем, у городки, бадмінтон).

  Вихователь стежить за самопочуттям і поведінкою дітей під час процедур. Аналізуючи спостереження, він робить відповідні ви­сновки для удосконалення методики загартовування.