Шевчик Іванна Володимирівна  вчитель-логопед  спеціаліст

Артикуляційна гімнастика

https://www.youtube.com/watch?v=GW1RpthklBU&feature=youtu.be&fbclid=IwAR1EQKWfSS-pc6hZYdVpXT9378yofVZICeJd7exV9Aoqts6g-tv38eY1ZqA
https://www.youtube.com/watch?v=2M0I-CX1BpM
https://www.facebook.com/olga.artamonova.756/videos/10157902946927902/UzpfSTEwMDAyMjAxOTg5MjgxODo2ODE5MzIxNDkyMTc0NDI/?id=100022019892818 

Логопедичне заняття "Подарунки для Семена і для Шури".
Тема: "Диференціація звуків С, Ш у словах. Дихальна та артикуляційна гімнастика".

Збори для батьків дітей з мовленнєвими порушеннями. Дихальна та артикуляційна гімнастика - це корисно та весело.

До уваги батьків! 

ДИТИНА ДЗЕРКАЛИТЬ БУКВИ І ЦИФРИ ПІД ЧАС ПИСЬМА. 

Чому так відбувається і що з цим робити? Найчастіше перші ознаки дзеркального письма з'являються у дитини тоді, коли вона навчилися писати цифри і букви. Написане виглядає так, як би воно відображалося у дзеркалі. Батьки і вчитель постійно виправляють дитину, але помилки не зникають. Звичайно всі дітки різні і причини дзеркального письма можуть також відрізнятися:
несформоване зорове сприйняття;
порушення зорово-моторної координації;
незакріплені навики правильного написання букв і цифр;
несформований зв'язок між півкулями головного мозку. 

Тобто між півкулями має сформуватися тісний нейронний зв'язок, який передаватиме інформацію. Цей процес є достатньо складним, має свої етапи і відбувається у одноліток по різному. Звичайно дитині слід допомогти у цьому процесі і це можливо .

 Методи корекції дзеркального письма:

1. Копіювання тексту. Цей спосіб є дуже дієвим. Важливо дати дитині можливість обводити вже правильно написаний текст по олівцю чи пунктиру (необхідно лише наголошувати з якої крапочки починати елемент). 

2. Орієнтація у просторі і на своєму тілі. Дуже важливо навчити дитину безпомилково і швидко (на собі) - показувати ліве вухо, праве око, ліву ногу та ін.; (у просторі) - називати з якої сторони двері, вікно, меблі у кімнаті; (на аркуші) - верх аркуша, низ, його ліва і права і сторони. 

3. Еталон. Зробіть самостійно, або придбайте кольорові картки із зображенням цифр і перед їх написанням, просіть дитину обвести пальчиком ведучої руки відповідну цифру.

4. Моделювання. Запропонуйте дитині складати букви і цифри з паличок. Це допоможе швидше запам'ятати, як має виглядати той чи інший символ і покращитить моторику. 

ЧИМ РАНІШЕ ВИ ПОЧНЕТЕ ПРАЦЮВАТИ НАД ПОМИЛКАМИ, ТИМ ЛЕГШЕ БУДЕ ДИТИНІ ДОСЯГНУТИ УСПІХІВ У НАВЧАННІ!

Міжзубна вимова звуків (консультація для батьків)

Ваша дитина під час вимови звуків с,з, ц, ш, ж, ч,щ ставить язик між зубами та прикушує його. Для того, щоб усунути цей недолік, необхідно провести декілька занять з дитиною. Тривалість заняття – 20 хвилин. Працювати необхідно перед дзеркалом, щоб дитина могла бачити розташування язика в роті. 

Передусім поясніть дитині, що при правильній вимові всіх звуків української мови язик ніколи не виходить за меж зубів, а знаходиться тільки у роті. Тому необхідно стиснути зуби, губи розтягнути в посмішку, щоб було легше стежити у дзеркалі за положенням язика в роті.

1 – й день 

1. Ізольоване вимовляння звуків с, з, ц, ш, ж, ч, щ (2хв.) 

2. Звуки у складах (10 разів) 

2 – й день – 5 –й день 

1. Звуки с, з, ц, ш, ж, ч, щ у словах 

Дорослий читає, а дитина повторює слова, які починаються звуками с, з, ц, ш, ж, ч, щ. 

6 – й день – 10 – й день 

1. Звуки с, з, ц, ш, ж, ч, щ у реченнях 

Читати невеликі книжки для дітей, тексти яких насичені  цими звуками. Вивчати напам’ять вірші та скоромовки. 

11 – й – 14 – й день 

1.  Звуки с, з, ц, ш, ж, ч, щ у текстах, переказах 

Читати невеликі оповідання та переказувати їх. 

15 – й день 

1.  Звуки с, з, ц, ш, ж, ч, щ у самостійному мовленні 

В останній день дзеркало забирають. Дитині треба пояснити, що раніше дзеркало допомагало їй. За допомогою дзеркала було видно. Чи правильно язик розміщувався в роті, чи опинився між зубами. З цього дня дитина самостійно, без допомоги дорослого повинна спостерігати за язиком. 

Регулярні заняття закінчились. Але язик дитини  ще не звик до нового розміщення. Тому у спілкуванні необхідно стежити за язиком, нагадувати дитині про те, що вона повинна розмовляти ніби крізь зуби, не розтискаючи їх. 

Тільки через 2 – 3 місяці постійних тренувань можна побачити результати, коли дитина буде розмовляти, розкриваючи рот (розтискаючи зуби), а язик при цьому буде залишатися у роті. 

Скоромовки 

У Соні і Сані в сітях сом з вусами. 

Спить старий сердитий сом,сому сниться сьомий сон. 

В ямі не спиться вусатому сому. Сому вусатому сумно самому. 

Ми носили воду в ситі , та дерева не политі. 

Воду в ситі не носити, саду ситом не полити. 

У Зіни в корзині – бузина. 

Всім подобається це куце цуценя. 

У кільця нема кінця. 

На шафі – шапка, у шафі – шубка. 

Тишком – нишком вийшла мишка із нори.
В шкряботушки ніс і вушка догори. 

Шиє Люба, вишиває,
Шубку ляльці дошиває.
Шапку, шарф і шаровари
Шити мама помагає. 

Біжить стежина поміж ожини. І вже у Жені ожини жменя. 

Жовте жито жук жував  і з Женею жартував. 

Жартом – жартом – і у Жені жвавий жук живе у жмені. 

У чотирьох черепах чотири черепашеняти. 

Хочеш їсти калачі – не сиди на печі. 

Не вчи вченого їсти хліба печеного. 

Щиглику, Щиглику.
Що мені робити,
щоби річку перейти,
щоби не втопитись?
Щиглик весело співає:
«Ще не знаю, ще не знаю!» 

Логопедичні заняття

Графік роботи

ЯК РОЗВИВАТИ МОВЛЕНННЯ ДИТИНИ

1. Спілкуйтесь з дитиною якомога більше, коментуйте свої дії, детально розповідайте про предмети, які оточують дитину.
2. Збагачуйте словниковий запас малюка новими словами, пояснюючи їх.
3. Розмовляйте з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не "сюсюкайте"!
4. Спонукайте дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюйте їх.
5. Коли малюк говорить, виправляйте його мовленнєві помилки тільки після того, як він закінчить фразу.
6. Багато читайте дитині, вчіть її переказувати, разом вчіть вірші, вчіть складати цікаві історії з картинками.
7. Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук. Виконуйте вправи для пальчиків, малюйте олівцями і крейдою, грайте в мозаїку.
Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.

ЩО ТАКЕ НОРМА ?

Малюки починають оволодівати мовою з самого народження . Почувши ласкавий мамин голос, вони вже у 2 – 3 місяці пробують відповісти гулінням, у 5 – 6 місяців починають лепетати. А у 8 – 9 місяців вимовляють перші нескладні слова.
До кінці першого року життя здорова дитина вимовляє звуки А,О,У,М,Н,П,Б,Т,К. Словниковий запас – 5 – 20 слів.
        В період з 1.5 – 2 років дитина починає розмовляти. З 1 – 2 років має знати від 100 – 300 слів і будувати нескладні фрази.
       До 3 років словниковий запас збільшується в 3- 4 рази. Малюк знає назви предметів, охоче розповідає, де він був і що бачив. Вимовляє всі звуки(крім сонорних л,р і шиплячих ш,ж,ч).
       На 4 році життя словниковий запас складає 1.500 – 2.000 слів. Дитина може переказати казку, описати враження з прогулянки . Не біда, якщо малюк плутає закінчення і ставить неправильно наголос.
       В кінці 5 року життя дитина повинна чітко вимовляти шиплячі і сонорні звуки, підбирати слова на заданий звук, впізнавати на слух звуки в словах.

ЧАС ЗВЕРНУТИСЬ ДО ЛОГОПЕДА:
      Підставою для відвідування логопеда є неправильна вимова звуків.
Свистячі: С,З,Ц – малюк повинен чітко вимовляти до кінця 3 р. життя. 
Шиплячі і сонорні : Ш,Ч,Ж,Л,Р, до кінця 5 р. життя.
     Якщо ви помітили помилки і вас тривожить мова вашої дитини зверніться до логопеда за консультацією і невідкладно, чим довше малюк буде гаркавити і шепелявити, тим міцніше закріпиться у нього неправильна вимова і тим важче буде в майбутньому виправити дефект.

ШАНОВНІ БАТЬКИ !
         Для того, щоб попередити різноманітні недоліки у звуковимові необхідна велика профілактична робота з боку дорослих, які оточують дитину в сім'ї, в ДНЗ.
1. Стежте, щоб мовлення оточуючих було неквапним, плавним, правильним і чітким.
2. Звертайте увагу на те, щоб дитина говорила, достатньо широко відкриваючи рот, не поспішаючи і не дуже голосно.
3. Не допускайте прискореного мовлення дітей. Таке мовлення нерідко свідчить про підвищену збудженість, слабкість нервової системи.
4. Застерігайте малюків від психічних і фізичних травм, бурхливих проявів гніву і радощів, від перебування серед нервових дітей.
5. Не вимагайте промовляти складні фрази, незнайомі і незрозумілі слова, завчати дуже багато віршів, складних за змістом та формою.
6. Частіше читайте дитині, просіть переказувати прочитане, вивчайте з нею вірші, розмовляйте і виправляйте, коли дитина говорить неправильно.
7. Не навантажуйте дітей зайвими враженнями, які викликають у них емоційне перенапруження.
8. Не розповідайте дитині перед сном страшних казок, хвилюючих історій, не залишайте дитину одну, коли вона боїться.

Вікові  характеристики  мовленнєвого  розвитку

Перший рік життя
         1-2 міс. Дитина починає спілкування з дорослим. Малюк намагається спілкуватися за допомогою міміки та активних рухів. Посміхається при спілкуванні з дорослим. Виникає “комплекс пожвавлення”. З 3-4 міс. повертається на голос дорослого. З 3-6 міс. з’являється гуління, яке відрізняється від початкового різноманітністю звуків. Подовжуються ланцюжки звуків та з’являються сполучення губних звуків з голосними (па, ба, ма). Відбувається перехід до наступного етапу – лепету, який є дуже важливим в розвитку малюка. В період лепету (6-8 міс.) окремі артикуляції поєднуються в певній послідовності. Відбувається повторне промовляння складів (ба-ба-ба, ма-ма-ма). Спочатку дитина повторює звуки, а пізніше вона починає наслідувати звукам дорослого. Одночасно з лепетом малюк починає проявляти емоційні скрикування, проявляти радість або невдоволення. Промовляючи гучні звуки дитина намагається привернути до себе увагу або виявляє спротив, коли їй щось не подобається. В цей час з’являється здатність до наслідування. Малюк вже може наслідувати дії, наприклад: махати ручкою на прощання, плескати в долоні. В період 6-12 міс. лепет складається з 4-5 та більше складів. Дитина повторює склади, змінює інтонацію. У деяких дітей в цьому віці з’являються перші слова.

Другий рік життя
         Починається період активного розвитку мовлення. Дитина з кожним днем стає все більш самостійною, активною та проявляє більший інтерес до навколишнього світу. Продовжує розвиватися здатність малюка до наслідування. Значно поширюється запас слів, які дитина розуміє. На прохання дорослого малюк дає певні предмети , вказує на знайомі обличчя, іграшки, картинки. Впізнає своє зображення в дзеркалі, знає своє ім’я. Дитина вже не чекає, коли дорослий почне з нею розмову, а сама починає звертатися, коли хоче їсти, або не може одягнутися. Фрази з двох-трьох слів – є найчастішими висловлюваннями малюка в цьому віці. На цьому етапі фраза є простою та граматично не оформленою.

Третій рік життя
         Між 2 та 3 роками активно формується фразове мовлення. Висловлювання дитини стають граматично оформленими. Діти в цьому віці починають засвоювати граматичну будову мовлення: засвоюють відмінкові закінчення, узгоджують прикметник з іменником, використовують деякі прийменники (на, у), оволодівають навичками використання в мовленні форм однини та множини іменників. До трьох років у дитини формуються всі основні граматичні категорії. Відбувається активне зростання словникового запасу. Дитина в цьому віці активно наслідує однолітків та грає в колективні ігри.

Четвертий рік життя
          Відбувається істотне покращення в мовленнєвому розвитку. Дитина знає назви багатьох оточуючих предметів. Вона узагальнює їх, тобто розрізняє різні групи предметів та називає їх: посуд, одяг, іграшки, тварини і т.д. Діти 4-го року життя користуються в мовленні простими і складними реченнями. Найбільш розповсюджена форма висловлювання – просте поширене речення “Ми з мамою ходили в магазин за хлібом”, “Я люблю грати великою машиною”. Ваша дитина говорить велику кількість слів, але вимова звуків ще недостатньо чітка. Малюк може добре вимовляти слова, які складаються з двох складів, але при вимові слів з трьох-чотирьох складів може допускати помилки: пропустити цілий склад, переставити склади місцями, пропустити деякі приголосні звуки в середині слова.

П’ятий рік життя

   Словниковий запас дитини досягає 1500-2000 слів. В своїх висловлюваннях дитина використовує майже усі частини мовлення. Дитина продовжує засвоювати узагальнюючі слова. Відбувається інтенсивний розвиток граматичної будови мовлення, але дитина ще може допускати граматичні помилки: не завжди вірно використовує відмінкові закінчення, іноді неправильно узгоджує між собою слова. Дитина в цьому віці починає висловлювати особисту думку з приводу якихось подій, розмірковує про оточуючі предмети. За допомогою дорослих малюк переказує казки, повторює невеликі вірші. У більшості дітей в цьому віці покращується звуковимова: правильно вимовляють свистячі звуки (с, з, ц), починають вимовляти шиплячі звуки (ш, ж, ч), але ще можуть замінювати їх один-одним (наприклад, шапка – “сапка”, жовтий – “зовтий”). Звук р в цьому віці діти ще можуть замінювати на й, л або ль (наприклад, рак – “йак”, риба – “либа”, пиріг – “пиліг”). 

Шостий рік життя
        До кінця шостого року життя активний словник дитини складає від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення – монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення (Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу). В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники (собача лапа, заячі вуха), складні прийменники (з-за, з-під). В цьому віці дитина вже оволодіває різною складністю складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Таблиця засвоєння дітьми звуків мови
        Дитина росте та розвивається. Відповідно відбувається розвиток її мовлення. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова. Пам’ятайте, що кожна дитина – індивідуальна, особлива і, відповідно, загальний та мовленнєвий розвиток у різних дітей може мати деякі відмінності. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Пропонуємо Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.